Юліус Покорний
| Юліус Покорний | |
|---|---|
| нім. Julius Pokorny | |
| Народився | 12 червня 1887 Прага |
| Помер | 8 квітня 1970 (82 роки) Цюрих ·збиття транспортним засобомd |
| Країна |  Швейцарія |
| Діяльність | мовознавець, викладач університету |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Віденський університет Бернський університет Цюрихський університет HU Berlin Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Університет Ерлангена—Нюрнберга Кільський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Відомий завдяки: | дослідження кельтських мов, порівняльно-історичне мовознавство, індоєвропеїстика |
Юліус По́корний, трапляється варіант транслітерації прізвища як Покорні ( Julius Pokorny; 12 червня 1887, Прага — 8 квітня 1970, Цюрих) — мовознавець, фахівець з кельтських мов та порівняльно-історичного мовознавства.
Навчався у Віденському університеті, потім викладав там з 1913 до 1920 року. 1920 року став завідувачем кафедрою кельтської філології в Берлінському університеті, де пропрацював до 1935 року, коли був звільнений нацистами через єврейське походження, незважаючи на католицьке віросповідання. У травні 1936 року отримав «Свідоцтво про відсутність претензій» (нім. Unbedenklichkeitsbescheinigung) від місцевої групи НСДАП, на підставі чого зміг отримувати державну пенсію. Отримав завчасне попередження про погром 1938 року, відомий в історії як «Кришталева ніч», завдяки чому заздалегідь виїхав до Бельгії.[2]
Активно підтримував незалежність Ірландії, був автором низки публікацій, присвячених сучасній ситуації в Ірландії. До Другої світової війни був редактором журналу «Zeitschrift für celtische Philologie» та сприяв його відновленню після війни.
У 1943 році емігрував до Швейцарії, де працював в Бернському та Цюрихському університетах аж до виходу на пенсію в 1959 році. 1954 року був обраний почесним професором Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, де викладав в 1956 і 1960—1965 роках.
Відомий насамперед, як автор опублікованого в 1959 році «Індоєвропейського етимологічного словника» (Indogermanisches etymologisches Wörterbuch, загальноприйняте скорочення — IEW), що став переробленою версією словника Алоїса Вальде, виданого в 1927—1930 роки . Помер у Цюриху через три тижні після нещасного випадку (потрапив під трамвай).
- A Historical Reader of Old Irish. Texts, Paradigms, Notes and a Complete Glossary. Halle, 1923
- Altirische Grammatik. Berlin, 1925 (Sammlung Göschen Nr. 896)
- Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. 2 Bde. Francke: Bern-München, 1959 (1.Aufl. указатель — 1969), 2005 (5.Aufl., ISBN 3772009476)
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118792679 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Heinz S. Ur- und Frühgeschichtliche Erkenntnisse in den Arbeiten des Keltologen Julius Pokorny. In: A. Leube, M. Hegewisch (Hrsg.): Prähistorie und Nationalsozialismus. Die mittel- und osteuropäische Ur- und Frühgeschichtsforschung in den Jahren 1933—1945. Heidelberg 2002, S. 296f.
- Ó Dochartaigh P. Julius Pokorny, 1887—1970. Germans, Celts and nationalism. Four Courts Press, Dublin 2004. ISBN 1851827692
- J / life.htm Юліус Покорни (стаття в Ірландській бібліотеці принцеси Грейс)
- A concise Old Irish grammar and reader
- IEW:
- Текст як файл dbf IEW на сайті STARLING [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Текст як файл pdf / djvu: Частина 1, Частина 2, Частина 3.
- IEW на сайті Техаського університету — список коренів з перекладами
- Індоєвропейський словник Герхарда Кеблера, що базується на IEW (html) [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Народились 12 червня
- Народились 1887
- Померли 8 квітня
- Померли 1970
- Науковці Віденського університету
- Викладачі Бернського університету
- Науковці Цюрихського університету
- Науковці Берлінського університету
- Науковці Мюнхенського університету
- Викладачі університету Ерлангена—Нюрнберга
- Науковці Кільського університету
- Етимологи
- Індоєвропеїсти
- Німецькі мовознавці
- Швейцарські мовознавці
- Австрійські мовознавці
- Випускники Віденського університету